10-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ ШКОЛИ

У містечку Ківерцях є диво-дивина,

Це дітлахів міцна держава – експериментальна.

Це знань, талантів, душ співдружність

Чудесних мрій політ.

Тут мудрі вчителі і книги,

Вкажуть нам шлях у світ.

Школу ми любимо,

З цього і почнемо

Розповідь нашу про країну,

Де дружно ось уже 10 літ живемо!

 

Вірш читає учениця 7 класу Ревко Анна

 

Доброго дня,шановна шкільна родино! Раді бачити усіх, хто залишив свої важливі життєві справи і прийшов на ювілей Ківерцівської експериментальної школи щоб провести час у приємному, дружньому товаристві.

Сьогодні ми друзів зібрали у залі

Зібрали на наш ювілей

І гамірно й весело буде сьогодні

Стрічаєм ми радо гостей.

 

У цьому залі сьогодні усі ті, хто певною мірою причетний до життя нашої школи, хто долучився до її заснування, хто здійснює пряме чи опосередковане керівництво нею сьогодні, хто навчається у її стінах і хто лише планує привести до неї своїх дітей чи онуків. Ми надзвичайно раді бачити сьогодні тут усіх!

Всіх тих, хто на ноги поміг нам ставати

Хто вчився у школі й хто вчив

Хто серце своє тут назавжди залишив

Хто вірив у нас та любив!

З вірою та любов’ю починався шлях Ківерцівської експериментальної школи. Віра і любов щоранку розпочинають наш навчальний день. Віра і любов це той наріжний камінь, на якому постає храм людської душі, храм мудрості Божої. Отож і сьогодні звернімося до цих вічних істин, які надихають, полегшують життєві страждання, дають сили переживати великі випробування, що випали на долю нашої рідної української землі.

Нелегка доля закинула наших співвітчизників за океан ще на початку 20-го століття. І серед багатомільйонних вигнанців були наші земляки: Едмунд Сардачук та Фелікс Каплун, уродженці Ківерцівщини – с. Човниця та Звози.

Коли вони приїхали на рідну землю через 50 років потому, то були вражені бідністю українців. Так народилася ідея побудувати сиротинець для обездолених дітей. Українською діаспорою в США і Канаді було зібрано кошти для початку будівництва. Якби не це рішення – не було б школи, сиротинця, не було б чудового творчого педагогічного колективу, не було б сотень щасливих, усміхнених учнів, задоволених батьків, не було б сьогоднішнього свята. Але усе це є і є величезна щира вдячність нашим меценатам, які уже в поважному віці і не змогли приїхати на свято, але ми передаємо величезний привіт до Америки, Канади. Надаємо слово директору християнської місії «Українська місія благовістя» Петру Володимировичу Чайці та пастору церкви «Віфлієм» Олександру Григоровичу Троцюку. 

10 років – це багато чи мало? В житті держави – це мить, а в житті людини – час, за який можна вирости, змужніти, сформувати характер, пізнати ази життєвої мудрості. В житті Ківерцівської експериментальної школи – це час, за який  136    учнів здобули загальну середню освіту, 14 з них    стали медалістами, 91  -   студентами вищих навчальних закладів як в Україні так і за її межами,   45    здобули робітничі професії,   39 створили сім”ї, 25    народили дітей. То мало це, чи багато?

 

А як все починалося? Весняного ранку 7 травня  2002 року будівельники заклали першу цеглину до фундаменту школи, а майбутній директор – Світлана Петрівна – заклала першу цеглинку до фундаменту педагогічного колективу школи, який взяв на озброєння новітню освітню технологію – Комбіновану систему організації навчально-виховного процесу М. П. Гузика. Але про перші кроки школи найкраще розповість незмінний директор – Світлана Петрівна.

 

10 років – це багато і мало одночасно. В долі школи – це тільки початок, злет, формування стилю навчання та виховання, самоствердження, пошук свого обличчя. А в долі людини 10 років – це час, коли можна підвести підсумки прожитого, осмислити здобутки, допомогти іншим накреслити плани на майбутнє…і з чистим сумлінням та почуттям спокою за зроблену справу відійти у вічність. Ми з особливою теплотою і щирою вдячністю згадуємо сьогодні людей, які народили ідею школи , втілили її у життя і передали нам цю справу для тріумфу віри і любові, Володимир Георгійович Чайка, Петро Васильович Волощук – слова вдячності для вашої пам’яті.

 

Відео відкриття школи

Рік 2004 – школа побудована. Батьки привели дітей, педагоги готові працювати – проте влада не поспішає новий навчальний заклад відкривати. В країні Майдан, помаранчева революція. У Ківерцях до гасел «Ми – за 5 статтю Конституції», «Ми – за 5 канал» додається «Ми – за 5 школу». 

 

Дитячі таланти…Що у світі є ціннішим за дар, яким при народженні нас благословляє Бог. Причому благословляє усіх дітей без винятку. Усі діти талановиті. Ця велика істина відкрилася для нас через спілкування з Миколою Петровичем Гузиком, автором новаторської системи навчання, науковим керівником  нашої школи, академіком, дійсним членом Академії педагогічних наук України. Микола Петрович частий гість у стінах школи, її ангел-охоронець та захисник у міністерських коридорах. Просимо  до слова, Миколо Петровичу.

 

 

Відео

"Життя школи"

 

 

Ось така вона 10 літня Ківерцівська експериментальна школа. Вона пройшла непростий шлях відкриття та становлення, але це зробило її сильнішою, впевненішою у тому, що з Божою допомогою можна подолати будь-які випробування, можна змінити сам підхід до процесу навчання та виховання в консервативній державній освіті. І моральною компенсацією за втрачені нервові клітини для кожного вчителя, який працює у школі з моменту її заснування є загальне визнання на рівні ківерцівської громади. 

Приємно бачити серед гостей представників влади, адже наша школа може вважатися візитівкою міста. А окрасою міста вона стала з моменту завершення будівництва – чудова нетипова споруда, оригінальна пришкільна рекреація, ошатна огорожа і завжди ідеальна чистота, яка лише підтверджує загальновідому істину –«Чисто не там, де часто прибирають, а там, де не смітять». 

Таке поняття, як «школа» викликає багато асоціацій. Іноді школу порівнюють з кораблем, школу порівнюють з вуликом, сакраментальною є фраза «школа – це другий дім». А ми свою експериментальну школу порівнюємо з мурашником. Так, з великим мурашником, де кожен має своє місце, наполегливо працює задля власної самореалізації та для блага спільноти. Головне – не лінуватись – і результат – у вигляді життєвого успіху не забариться.

А координує і направляє роботу нашого невтомного мурашника відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації. Тож просимо привітати нас з шкільним святом. Начальника відділу освіти  Грибука Миколу Васильовича, голову райкому профспілки Бабійчук Євгенію Петрівну.

Важко святкувати, коли в країні війна. Коли гинуть найкращі сини та доньки України, коли рвуться міни, а гради шматують родючі землі, засіваючи їх осколками, неначе зерном. Коли серце кожного з нас стискається від розпачу та болю за наше сьогодення, а головне – за майбутнє. Але разом з болем приходить розуміння, що нам потрібно пройти крізь випробування залізом і кров’ю, щоб очиститись від облуди «братської любові», щоб зрозуміти просту істину – на все воля Божа «Для всього свій час і година своя кожній справі під небом; … час розкидати каміння і час каміння громадити…»

        10 – в принципі тільки початок,

        Це для школи ще чистий листок,

        Часу так ще пройшло небагато,

        Ніби в класі закінчивсь урок.

        Бережуть нашу школу молитви

        І батьків, вчителів і дітей,

        Наша школа любов’ю розквітла

        І святкує перший ювілей!

 

Безперечно, головними дійовими особами свята є вчителі та учні – ці дві нерозривні складові  навчально – виховного процесу. Діти підростають, стають випускниками, ідуть у доросле життя, але зв’язків зі школою не розривають. Їх неможливо розірвати, бо вони скріплені любов’ю і взаєморозумінням, повагою і щирістю, теплотою і ласкою, турботою і довірою.

 

Щиро раді бачити у залі випускників, які провчилися хто 2, хто 5, а хто і 10 років у КЕШ, але усі ви без виключення носите горде звання випускника Ківерцівської експериментальної школи, її частинка, її зернинка, яка на життєвих нивах проростає успіхом, самоствердженням. Пишається школа своїми дітьми і безмежно рада зустрічі з нагоди першого10 - ліття. Запрошуємо до слова випускників.

«Нашого цвіту – по усьому світу. Адже  7    випускників нашої школи постійно проживають за кордоном. Але далека відстань не завадить їм привітати рідну школу та вчителів зі святом.

 

Вітання з Каліфорнії

 

 

Хочемо сказати особливі слова вдячності нашим батькам – за те, що повірили в нас, не побоялися проблем і допомогли нам  їх перебороти, за те, що довірили саме нам найцінніший свій скарб – дітей. За те, що розглядаєте справу навчання та виховання підростаючого покоління як спільну справу школи та сім”ї, за те, що легко і радо відгукуєтеся на наші добрі справи і стаєте  найкращим прикладом для своїх дітей, тому, що виховують не наші слова, а наші вчинки. Просимо до слова Костянтина Володимировича Гарбарчука

КЕШ з моменту свого відкриття активно долучилася до здорової конкуренції між навчальними закладами міста та району. Стараннями педагогів та учнів було здобуто перші вагомі успіхи.  І це при тому, що учнів у нас найменше у місті.…

Здорова конкуренція - це добре. А ще краще – усім школам міста співпрацювати та радіти успіхам один одного. У нас єдина мета - Україна свята. Сподіваємось таку точку зору поділяють і директори шкіл міста, яких ми щиро запрошуємо до слова.

Неможливо уявити життя школи без тісної співпраці з позашкіллям.

На дворі буяє весна. Яка лагідним сонечком, яскравою зеленню дарує лише – позитивні емоції, так і ми щирим спілкуванням, приємними спогадами та яскравими дитячими талантами дарували Вам радісні хвилини. Сподіваємось, що це так!

Про все розповісти неможливо. Нам виповнилося лише 10 років, але ми впевнені, що усе найцікавіше нас чекає попереду: миттєвості успіху наших вихованців, творчі здобутки та навчальні експерименти педагогів,  тісна співпраця з батьками,  достойна допомога держави, поширення    позитивного досвіду на інші навчальні заклади України.

Отож ще раз усіх присутніх вітаємо зі святом – 10 літтям Ківерцівської експериментальної школи. Нехай лагідна посмішка весняного сонця дарує Вам міцного здоров”я, красу та чарівність, родинне тепло та затишок. Нехай спогади про школу завжди сповнюють серця радістю і любов’ю, будуть запорукою миру та злагоди, дають наснаги для здійснення кращих мрій та сподівань.

Повна версія ювілею:

Автор сценарію:         Бродюк С.А.

Музичні керівники: Супоровська О.М.,

                                         Случик Ю.А.

Звукорежисер:           Шевчук В.Я.

Ведучі:                           Завальна Л.А.,

                                         Власюк А.М.

До нової зустрічі!